Організація роботи цеху з прання килимів з продуктивністю до 5 000 квадратних метрів на місяць

Цехи минулого – це багато ручної роботи, це використання переважно делікатних методів чищення (екстракції, поверхневого пінного чищення). Такий підхід не завжди поганий. Так псувалося набагато менше килимів. Але, така робота з килимами – це як порівнювати роботу художника, друкарки та принтера – швидкість відрізняється в рази. 

Сучасні килимові цехи на пострадянському просторі – це практично повністю скопійована турецька модель такого бізнесу – і це переважно прання, а не чищення килимів, це важке спеціалізоване обладнання, це все заради продуктивності. Це навіть не умовний принтер – це вже друкарня. 

У дев’яностих, почали свою роботу такі компанії, виробники промислового обладнання для прання килимів, як Катінет, С.Л в Іспанії (1991) та Cleanvac у Туреччині (1990).  Перші спеціалізовані віджимні центрифуги на пострадянському просторі з’явилися приблизно в 2000-2005 роках (принаймні – мені не відомі ранні зразки, та й про те, що з’явилися в 2000 я чув не з перших вуст), їхня поява стала переломним моментом, точкою зміни парадигми організації килимового цеху І, в цьому конкретному випадку, на цього чекали всі – ті, хто вже чистив, ті, хто хотів випрати свій килим – отримати таку послугу, ті, хто тільки розглядав прання килимів як бізнес. 

Слідом за центрифугами, в цехах з’явилися сушильні камери, вибивальні верстати, безліч дрібного обладнання – від вентиляторів до озонаторів, від систем підвісу до столів для пакування. За останні 15 років відбувся стрімкий ривок у підходах до оснащення цехів для прання килимів, у освоєнні технологій прання та чищення, дрібного ремонту та в питаннях організації процесу роботи килимових цехів. 

Процес не був рівномірним і одномоментним і, хоча обладнання стало доступним досить швидко, а технології прання стали предметом обміну між майстрами та власниками цехів, процес відточування технологічних та організаційних аспектів триває й досі. Згадані питання організації виявилися останніми серед тиражування найуспішніших практик. 

Напевно, це пояснюється тим, що досвід організації роботи підприємства можна отримати лише створивши та оснастивши таке, а систематизувати його можна лише зібравши досвід багатьох власників цехів, дізнавшись про їхні помилки та успіхи, що потребує часу та людини, яка і займатиметься збором та узагальненням . 

Ця доповідь і є такою спробою систематизувати та коротко викласти досвід організації роботи килимового цеху з продуктивністю 5000 квадратних метрів на місяць. 

Не судіть дуже суворо якщо викладені в ньому підходи, кількісні параметри або логіка відрізняються від вашого власного досвіду, проте, конкретні зауваження та вказівки на суттєві відмінності були б корисні, тому чекаю конструктивну критику з передчуттям. 

Ще невеликий шматочок вступу: – Чому саме 5000? – Все просто, розповісти про можливу різноманітність варіантів великих і малих цехів – майже неможливо. Описуючи цех обробний 250-500 квадратів довелося б інакше, зазвичай там інше обладнання, інші організаційні проблеми, теж і з цехом, який пропускає 20-30 000 квадратних метрів, нехай обладнання там таке ж, як у цеху на 5 000, але його більше, важливіше стають питання дублювання функцій, контролю, поточного обслуговування, організації простору. Одночасно з цим, цех на 5000 квадратів – це якийсь усереднений і часто зустрічається варіант, а 5000 – це той обсяг послуг, коли прання килимів перетворюється з ремесла на бізнес, до того ж, конкретні кількісні параметри (пропускна спроможність), дозволяють наситити доповідь прикладами і розрахунками, що, погодьтеся, важливо. 

Все тепер починаємо по суті. 

Параметри приміщень килимового цеху

Важко сказати, чим таке підприємство (цех з прання килимів) є в першу чергу – це приміщення, люди, транспорт, обладнання, структура з описом бізнес-процесів?  Все грає важливу роль, але приміщення, особисто я, ставлю на перше місце в доповіді через те, що навколо нього і створюється, “обростає м’ясом”, все інше – система, підприємство під назвою Килимовий цех. 

А приміщення, приміщення починається з інженерних мереж.

Інженерні мережі та системи

До інженерних мереж у приміщенні, в якому мають стиратися 5000 квадратних метрів килимових виробів на місяць, пред’являються такі вимоги: 

• Підключення до водопроводу та каналізації. Підключення до водопроводу повинно дозволяти витрачати не менше ніж 0,5 кубометра води на годину – це граничний мінімум, який дозволить працювати, з 1000 літрів на годину ви почуватиметеся більш-менш впевнено, але краще – 2,5-3 тонни. 

Короткий відступ – звідки взято цифру 1000 літрів на годину і більше: 

5000 метрів на місяць, розділимо на 25 робочих днів = 200 квадратних метрів на день, розділимо це на 10 робочих годин, отримаємо 20 квадратів на годину (якщо робочих днів 22 і 9 робочих годин, то з мийної має виходити 25 квадратів на годину ), на кожен квадрат потрібно до 50 літрів води (якщо нормальне полоскання робиться) – ось і ці 1000 літрів на годину / 17 літрів на хвилину (або 1250/21). 

Але через нерівномірність використання води протягом процесу прання, потрібно забезпечувати її велику витрату під час замочування та полоскання (приблизно 270 літрів на килим у 6 квадратів за 6 хвилин або 45 літрів на хвилину), і якщо ваш кран видає менше 2500 літрів на годину , і ви хочете прати 5000 квадратів на місяць, доведеться ставити проміжні ємності (куби краще розміщувати вище за рівень підлоги, в ідеалі – вище 1,5 метрів), щоб у моменти коли води потрібно багато вона вже була напоготові. При цьому 1000 літрів на годину дозволять використовувати всього одну ємність розміром в кубометр, як своєрідний конденсатор, а от якщо води кран видає принципово менше, то ємностей потрібно більше і хтось повинен стежити за своєчасним наповненням, а то зміну відпрацювати буде нічим. 

Щоправда, деякі цехи заощаджують воду, залишаючи в килимах мило, але це окрема тема, яку ми зараз не обговорюємо. 

Сильний натиск та великі діаметри труб подачі – це велика перевага, адже вони дадуть можливість працювати без проміжних ємностей для накопичення води. Оптимально, щоб введення в приміщення виконувався дюймовою або півтора дюймовою трубою, а натиск на виході з труби або проміжної ємності дозволяв відбирати через шланг діаметром 1/2 дюйма хоча б 10 літрів води в хвилину, а краще – всі 30-50 літрів. 

Ще раз до розрахунку, чому натиск такий важливий.