Плямовивідник – це хімічний засіб, чистячий засіб призначенням якого є видалення плям. Типово, термін “плямовивідник” відноситься до хімічних засобів для видалення плям з текстильних виробів – одягу, оббивки меблів, килимів і так далі, в процесах їх фізико-хімічного очищення – прання, хімчистки, аквачистки. Однак, трапляються випадки коли плямовиводниками називають засоби для видалення плям з інших матеріалів – дерева, каменю і т.п.
Чим плямовивідник відрізняється від інших засобів для чищення та прання
У професійному середовищі, таке поняття як “пляма” трактується як забруднення з високою помітністю, що зчепилося з поверхнею. Для таких забруднень характерні вже згадана висока помітність, що досягається за рахунок яскравого забарвлення, великої кількості забруднювача на порівняно малій площі виробу, сильного запаху, зміни тактильних властивостей матеріалу, схильності до налипання компонентів забруднення на поверхню, а також підвищена стійкість до типових способів очищення забруднення.
У такому контексті, плямовивідниками є засоби для чищення, що забезпечують або особливо інтенсивний вплив, або такі види впливу, які не характерні для звичайних методів очищення і догляду.
Наприклад, постільна білизна з бавовни стирається при температурі 30-60° С в розчинах з pH 9-10 які містять суміші ПАР та комплексоутворювачів, що дозволяє видалити пил, потожирові забруднення, якісно дезодорувати білизну. Таке прання дуже делікатне по відношенню до білизни.
Плямовивідник жеш, який буде застосовуватися для видалення з цієї білизни плям червоного вина, практично завжди буде містити перекисні з’єднання. Це дозволяє підвищити хімічну інтенсивність обробки.
Для видалення стійких білкових плям потрібно підвищення рівня pH, для видалення фарби потрібен розчинник, для видалення плям іржі потрібні кислоти.
Класифікація плямовивідників
Плямовивідники можна класифікувати за кількома ознаками – сферою застосування (хімчистка, мобільна хімчистка, детейлінг, побутове застосування, HoReCa), складом, технологією застосування, плямам що видаляються, механізмом роботи. Будь-яка класифікація подібного роду умовна і носить рекомендаційний або маркетинговий характер, адже будь-який засіб для виведення плям цей засіб вимагає хоча б мінімальної кваліфікації користувача.
У професійному середовищі найбільш часто застосовують класифікацію плямовивідників за складом:
на основі розчинників
- спиртів;
- терпенів;
- нефрасів;
- ефірів;
- кетонів;
- гліколей;
- сумішей.
на основі лужних сполук
- їдких лугів;
- карбонатів;
- фосфатів;
- амінів;
- сумішей.
на основі окислювачів
- хлору;
- надкислот;
- перекису водню;
- перекисних сполук (надкислот, персолей).
на основі кислот
- мінеральних;
- органічних;
- сумішей.
на основі змочувачів
- сумішей різних ПАР.
на основі ферментів
на основі відновлювачів
Коли ми говоримо, що плямовивідник на основі чогось, це означає, що більшу частину активних інгредієнтів, які забезпечують специфічний вплив у його складі, складаємо саме такий інгредієнт. Однак це не означає, що в ньому тільки такий інгредієнт і нічого більше.
Наприклад, велике поширення отримали засоби для виведення плям складаються з суміші розчинників, води і ПАР. Такий склад дозволяє як розчинити забруднення, но й ефективно його емульгувати, отже, і змити.
Роль засобів для виведення плям у процесах прання та хімчистки
У Стародавньому Римі, речі прали у відстояній сечі (аміак реагував з жиром від поту і утворювалося мило). Втім, перше промислове миловаріння так само приписують римлянам і є навіть легенда про походження слова “soap” (мило), від назви гори Сапо. У Єгипті застосовували здобуту в певних озерах соду, вона теж реагує з жиром та утворює мило. У наших краях прали свої речі в розчинах мила, що отримується з лугу, мильного кореня та жиру. Також із золи та жиру добували мило ще давні шумери.
Взагалі, так чи інакше, в мильному розчині, що отримується примітивним способом, прали одяг по всьому світу.
Такий спосіб очищення мав відносно низьку ефективність, яка ще й сильно залежала від якості води та типу забруднення, тому особливо брудні вироби виварювали. Традиція виварювання зберігалася аж до середини XX століття через малу ефективність засобів для прання.
На початку XIX століття почала розвиватися галузь хімічного чищення. Хімічному чищенню виявилося посильно те, що було складно чи недоступне пранню простим милом – очищати шовкові та вовняні тканини, бавовняні та лляні тканини з нестійким забарвленням (у той історичний період – це майже всі тканини) не пошкоджуючи їх, видаляти плями нафтопродуктів.
І прання, і хімчистка, за аналогією з пранням, працювали з виробом цілком, поступово обробляючи та очищуючи його. З тією різницею, що при пранні вироблялося занурення в розчин мила у воді, а при хімічному чищенні використовувався бензин, скипидар, тощо.
Одночасно з розвитком хімічного чищення як галузі, отримали розвиток ідеї виведення плям, які не вдається видалити при звичайній процедурі очищення зануренням у розчинник, для чого стали застосовувати різноманітні хімічні реактиви та особливі методи обробки.
Певною мірою такий підхід зберігся і досі, але з деякими застереженнями. Сучасні синтетичні миючі засоби (СМС, пральні порошки, гелі для прання) стали дуже ефективними і навчилися поєднувати в собі як властивості мила, так і властивості засобів для виведення плям, у свою чергу, забарвлення тканин стало більш стійким, та й самі тканини, у своїй більшості, стали більш стійкими до мокрих видів обробки.
Однак, і по сьогодні для видалення найбільш стійких забруднень застосовують саме спеціалізовані засоби для виведення плям.
Плямовивідники для прання
Так, для прання в побуті знайшли широке застосування кисневі засоби для виведення плям – рідкі на основі перекису водню і порошкові на основі перекисних солей (персолі) – перкарбонату або перборату натрію. Все ще використовується для прання розчин гіпохлориту (препарат “Білізна”), за своєю суттю – теж засіб для виведення плям.
Такі засоби для виведення плям, як правило, використовуються на одному з етапів прання в якості підсилювачів або використовуються для приготування розчину в якому вироби замочують перед пранням.
Плямовивідники у хімчистці
У хімчистці та мобільній хімчистці застосовують значно більшу різноманітність засобів для виведення плям. Саме тому, наводячи приклад класифікації, я послався саме на професійне середовище. І застосовують їх інакше, ніж при пранні.
Якщо не вважати процеси аквачистки, які являють собою полегшений і багаторазово більш делікатний варіант процесу прання, то при інших процесах хімчистки засоби для виведення плям використовуються окремо, локально, для точкового видалення плям.
Як правило, така робота проводиться за схемою: нанесення засобу для виведення плям – видалення розчиненого забруднення – промивка – висушування. А вже очищений від плям виріб чиститься повністю.
У когось з читачів може виникнути питання – якщо хімчистка – це прання в розчинниках (це випливає з історії викладеної вище) і вона видаляє плями від масла, навіщо ще засоби для виведення плям? До відповіді треба підійти здалеку.
Якщо забруднення розділити на:
- водорозчинні;
- розчинні в органічних розчинниках;
- нерозчинні.
Можна швидко дійти висновку, що для видалення всього спектра можливих забруднень потрібні різні засоби – різні засоби для виведення плям.